Генплан — не пріоритет?

Генплан — не пріоритет?

Нещодавно експерти проаналізували доступність для громадськості Генеральних планів населених пунктів. На Прикарпатті перевіряли 15 міст, зокрема — і Калуш. Більшість перевірку на публічність не витримала. Для нашого міста питання Генплану актуальне, як і раніше. Нової містобудівної документації немає, і грошей на неї — теж. Тому на сайті міської ради вже з’явився проект рішення про актуалізацію Генерального плану міста 1978 року. Крок — суто формальний, оскільки Генплан 35-річної давності морально застарів.

Генплан будь-якого міста є детальною стратегією його розвитку на певному етапі. За визначенням, Генплан є фундаментальним документом, який описує перспективи життєдіяльності міста, виходячи з розвитку демографічної ситуації, перспектив розвитку промисловості тощо. Він включає всі містобудівні елементи: зелені зони, транспортні шляхи, відпочинкові зони, комунальну сферу, житлові мікрорайони і їхню інфраструктуру. Цей документ значно спрощує роботу влади, проте, встановлює і певні рамки у таких сферах, як, наприклад, продаж земельних ділянок та будівництво.  
Калуш сьогодні має Генплан, датований 1978 роком.

— Бурхливий розвиток хімічної промисловості на початку 60-х років минулого століття сприяв формуванню потужного Калуського промвузла, представленого хіміко-металургійним комбінатом та швидким зростанням населення міста, — каже головний архітектор міста Петро Пострильоний. — Для розселення працівників виробництва освоювали вільні землі, розташовані між старим містом і промвузлом. На цих територіях сформувалися 4 мікрорайони, забудова яких велася переважно 5-поверховими будинками перших масових серій. На той час, розглядаючи Калуський промвузол як важливу ланку господарського комплексу всього Радянського союзу, на урядовому рівні розглядався варіант відселення калушан і створення нового міста у районі села Креховичі. Враховуючи це, інститут “Діпроміст” у 1973 році виготовив Генеральний план “Креховичі”. Проте, фінансування цього масштабного проекту так і не розпочалося. Тому “Діпроміст” у 1978 році розробив новий Генплан міста в існуючих межах та з подальшим розвитком в екологічно безпечному напрямку — села Студінки. 


ІСТОРИЧНИЙ ГЕНПЛАН

У 2004 році було укладено угоду з центральним науково-дослідним інститутом “Діпромісто”. На початок 2005 року вже існували техніко-економічне обгрунтування та розроблені інститутом “Укргеоінформ” векторні схеми. На створення Генплану у 2004-2005 роках було витрачено 162 тис. гривень з місцевого бюджету.

Невдовзі вже нова влада зробила спробу його реанімувати: угоду між містом та НДІ “Діпроміст” скоригували, але так і не підписали. Тим часом збільшується вартість послуг проектувальників: у 2004 році для завершення Генплану потрібно було 187 тис. гривень, у 2006 — 316 тис. гривень, у 2010 році — 1,5 млн. гривень.


КОМУНІЗМ — АКТУАЛЬНИЙ

— Як громадяни міста, так і підприємці, знають, який довгий процес отримання дозвільно-погоджувальних документів. Для спрощення цих процедур та з метою сталого розвитку адміністративних територій  у лютому 2011 року вийшов Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Для реалізації цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв 21 постанову, вийшло 7 наказів Мінрегіонбуду. Треба відзначити, що пріоритетними завданням Закону є оновлення або розробка містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки без цього, виходячи з його норм, неможливий сталий розвиток будівельної галузі, — каже Петро Пострильоний. — Враховуючи, що для впровадження норм закону з 2012 року було занадто мало часу, у листопаді 2011 року до нього було внесено ряд змін.

З січня цього року вступив у дію Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Проте, більшість міст України містобудівну документацію так і не оновила. Відтак, держава зобов’язала органи місцевого самоврядування провести комісійне обстеження Генеральних планів міст щодо можливості їхнього подальшого використання.

— Це означає — актуалізувати існуючі Генплани, — каже Петро Пострильоний. — У березні у Калуші відбулося відповідне комісійне обстеження Генплану за участю представників управління архітектури та містобудування Івано-Франківської ОДА. Відтак було прийнято рішення актуалізувати існуючий Генплан — до того часу, коли буде розроблено новий. Такий проект рішення вже невдовзі розглянуть депутати міської ради.


ОНОВЛЕННЯ — НЕ БУДЕ?

У березні Калуська міська рада отримала копію рішення ОДА, у якому йдеться про рекомендацію Мінрегіонбуду якнайшвидше актуалізувати наявну містобудівну документацію, а також передбачити кошти на виготовлення нової. Проте — у рамках можливостей дохідної частини бюджету.

Актуалізація Генплану Калуша — крок суто формальний. Адже морально застарілий документ не може вважатися нормальною містобудівною документацією. Приміром, старий Генплан передбачає житлове будівництво на території міста тільки двома вузькими смужками — зі сходу на схід і з півдня та північ. Якби містяни захотіли звести житловий масив у напрямку Добрівлян, до Генплану потрібно було б вносити корективи. Суттєву частку землі під житлове будівництво “відкусила” радянська влада, за якої у Підгірках звели завод “Нафтобуд”. Потім його просто нанесли на Генплан. І це — чудова ілюстрація відсутності стратегічного бачення розвитку міста.


У 1978 році прогнозувалося, що до 2003 року населення міста становитиме 125 тисяч осіб. Проте, економічна криза уповільнила розвиток промисловості, у результаті чого чисельність населення у Калуші нині становить приблизно 67 тис. осіб. Київський інститут стратегічного розвитку міст розробив прогноз щодо збільшення кількості населення міста до 2025 року. За найоптимістичнішими розрахунками, через 15-16 років у місті проживатиме 70 тис. мешканців, а за мінімальним прогнозом — Калуш буде містом із 60-63-тисячним населенням. Збільшення кількості міських мешканців можливе за рахунок незначного природного приросту та повернення додому заробітчан. До 2025 року місце для поселення шукатимуть близько 19 тис. калушан (або орієнтовно 6,8 тис. сімей. — Авт.). Це не тільки заробітчани, але і ті сім’ї, які зараз проживають в аварійних будинках, “малосімейках”. З часом люди розселятимуться, оскільки місця для проживання кількох осіб у таких квартирах — обмаль. Крім того, вже зараз потрібно подумати про відселення людей із зон просідань.


— Територія міста є обмеженою, — твердить Петро Пострильоний. — Площа Калуша — 6,4 тис. га, з яких 3,1 тис. га займають об’єкти промисловості разом із санітарно-захисною зоною. Нам потрібно від 380 до 800 га землі під забудову. У Калуші вільними є близько 200 га. 


Проте, планування будь-якого розвитку міста, яке “тягне” на глобальність, має відбуватися із внесенням корективів до Генплану. А це щоразу потребує коштів. Торік місто знову повернулося до теми виготовлення Генплану. Щоправда, при плануванні бюджету на 2013 рік не було закладено коштів ні для проведення інвентаризації землі, що є необхідною складовою виготовлення Генплану, ні для, власне, самої містобудівної документації. Хоча кроки у напрямку Генплану міська влада торік робила. Приміром — уточнила кошторис виготовлення документації у київського інституту “Діпромісто”. З’ясувалося, що за 2 роки ціна не змінилася. “Діпромісто” підтвердив свою готовність розробити Генплан Калуша, який, враховуючи складність, коштуватиме 1,5 млн. гривень. За словами Петра Пострильоного,  приблизно 700 тис. гривень коштуватиме сам Генплан, 67,5 тис. гривень — розробка до Генплану розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту на мирний час, 13,2 тис. гривень — обробка вихідних даних та комп’ютерне забезпечення цього розділу. Плюс 300 тис. гривень коштуватиме робота Львівського “Промбудпроекту” і ще майже 400 тис. гривень — ДНДІ галургії. Участь науковців є обов’язковою передумовою створення Генплану. Спеціалісти ДНДІ галургії повинні розробити обгрунтування перспективного використання покладів калійних руд та стану шахт, відвалів і хвостосховищ ДП “Калійний завод”.  Аналогічне обгрунтування також потрібне щодо стану і перспективи розвитку промислових об’єктів, за яке готовий взятися Львівський “Промбудпроект”.

2 роки тому місто звернулося до Мінрегіонбуду про можливість співфінансування проектних робіт, враховуючи складну містобудівну та екологічну ситуацію. Ініціатива підтримки на рівні держави не знайшла.

Загалом, попри декларації, міська влада не поспішає братися за виготовлення Генплану. І якщо зараз відсутність коштів є “залізним” аргументом, то до 2008 року для виготовлення містобудівної документації потрібні були тільки воля і бажання влади. Зрештою, навіть сьогодні, поставивши виготовлення Генплану як пріоритет, місто змогло б потягнути такі витрати. Звісно, обмеживши себе в іншому. Проте, міській владі з самого початку бракує стратегії у розвитку міста. Про це говорилося неодноразово, проте — безрезультатно. Зрештою, для чого міській владі самій себе ставити у рамки? Може, тому Генплан і досі — не пріоритет?

 

— Інститут політичної освіти спільно із Східноукраїнським центром громадських ініціатив провели аналіз доступності Генеральних планів забудови 15 міст області. Загальна ситуація з доступністю до “міських біблій” жахлива: жодне місто не показало нам у повному об’ємі візуальну та текстову частини. Частково картографічна складова Генпланів оприлюднена на веб-сайті лише Івано-Франківська та Городенки.

Щодо Калуша, то відповідь місцевої влади була “класичною”: наклали гриф “Для службового користування” на старий Генплан, а на новий — грошей немає. Гриф мала зняти спеціальна комісія виконавчого комітету, яка мала бути утворена після вступу у дію Закону України “Про доступ до публічної інформації” ще у 2011 році.

Калуш не унікальний щодо відсутності коштів на виготовлення Генплану. Питання — у бажанні та пріоритетах. А, враховуючи складну екологічну ситуацію, це питання мало б бути на порядку денному влади. Наприклад, такі міста, як Нетішин та Тростянець, розробляють нові Генплани, вартістю півмільйона гривень. Ціна Генплану залежить від площі, складності забудови, рельєфу, густоти населення, розміру території і її форми.

Владі вигідно приховувати Генеральний плані від громади, адже тоді можна віддавати землю приближеним забудівникам чи підприємцям та змінювати її цільове призначення. А єдиним документом, який вказує, де повинен бути парк, а де — склад, є Генплан. Тому, поки громада не має доступу до містобудівної документації, є можливість реалізовувати різні корупційні схеми.

 

Малюнок Мирослава Гаталдевича

Джерело: "Вікна"

Поділитися

Немає коментарів. Станьте першим!

Щоб отримати можливість залишати коментарі, вам необхiдно автризуватись використовуючи свiй профiль на cityplan.in.ua, або зазначенi сервiси: